Зверніть увагу: результати показано українською. Ви можете перемкнути на російську або на англійську.

Сегодня отмечают День бухгалтера - Лента новостей Днепра
https://dneprnews.com.ua/society/2021/07/16/264663.html

15 Жов. 17:26 Ежегодно 16 июля в Украине отмечают день бухгалтера. Именно в этот день в 1999 году был принят закон "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине". И в связи с этим, именно 16 июля стал профессиональным праздником среди бухгалтеров. Но уже в 2004 г

Помощник с опытом бухгалтера в Києві, вакансія від компанії Собко Инна Игоревна | Jobs.ua ID 3734208
https://jobs.ua/job-pomoschnik-s-opyitom-buhgaltera-3734208

13 Лис. 01:50 Відкрита вакансія в компанії Собко Инна Игоревна , посада - Помощник с опытом бухгалтера. Робота в Києві, освіта: повна вища, досвід работи: від року, графік работи: повний робочий день.

16 липня – День бухгалтера! » Официальный сайт Ренийского Городского Совета
https://renimvk.od.ua/information/3102-16-lipnya-den-buhgaltera.html

16 Жов. 23:05 Шановні бухгалтери!Щиро вітаю Вас с професійним святом!Бажаю, щоб робота завжди була в радість. Щоб дебет і кредит завжди сходилися, і не було б між ними непорозуміння і нестикування. Бажаю

С 8 марта! - Бухгалтерський консультаційний центр обслуговування Лайтовий бухгалтер
https://6262.com.ua/catalog/index/1393841/buhgalters-kij-konsul-tacijnij-centr-obslugovuvanna/news/156140

7 Лис. 10:55 Прекрасные женщины! 8 марта - самый главный праздник весны, ведь в этот день все мужчины выражают восхищение вашей грациозностью и...

Вітаємо іменинників вересня 2020 року | Баштечківська об'єднана територіальна громада
https://bashtechki.gr.org.ua/vitayemo-imenynnykiv-veresnya-2020-roku/

1 Вер. 2020 16:57 Баштечківська ОТГ щиро вітає іменинників з Днем народження! - Бевзюк Леся миколаївна  - 02.09  головний бухгалтер - Заболотня Любов Валентинівна - 10.09 фельдшер с. Охматів - Мартинюк Віталій Анатолійович - 19.09 депутат сільської ради

100-ній ювілей с. Ольги Ладжун, ЧСВВ | Сестри Чину Святого Василія Великого
https://sistersosbm.com.ua/2019/06/13/100-ній-ювілей-с-ольги-ладжун-чсвв/

11 Сер. 20:58 10.06 – особливий день для цілої спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого, бо цього дня з ласки Божої відзначила 100-ній ювілй від Дня народження с. Ольга (Марія) Ладжун – найстарша Сестра нашого Чину. Сестри з різних куточків нашої Провінції з'їхалися в м. Хуст, щоб молитвою подякувати Господеві за дар життя і покликання с. Ольги, а с. Ольгу привітати з її ювілеєм та подякувати їй за вірне та жертвенне служіння Господеві та Його людові на 84 році монашого покликання. с. Ольга (Марія), народилася 10 червня [spoiler]1919 р. у селянській родині в с. Руські Комарівці Ужгородського району Закарпатської області. Батько Марії загинув під час Першої Світової війни, тож мати залишилася сама виховувати двох маленьких доньок: Марію та Єлизавету. У 1924 році вона була змушена віддати п'ятирічну Марійку до сиротинця в м. Ужгороді, який провадили Сестри Чину Святого Василія Великого. Уже з дитинства Марія приглядалася до монашого способу життя. У 1936 році Марія вступила на Новіціят до спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого у м. Ужгороді. І цього ж року отримала Облечини та нове монаше ім'я Сестра Ольга. У 1938 р. склала Господеві Тимчасові Обіти і вступила на навчається в Учительську семінарію у м. Ужгороді, де отримала диплом вчителя початкових класів та стала вчителькою у м. Великому Бичкові. Настоятелі, бачачи здібність до навчання с. Ольги, у 1941 році призначили її на навчання до Угорщини, де Сестра вступила в Сигетський університет на біологічний факультет. Під звуки гармат 28 серпня 1944 року в Ужгородському монастирі сс. Василіянок с. Ольга склала Господеві свої Довічні Обіти. З 1945 р. після закриття монастиря в Ужгороді с. Ольга, як і багато Сестер-монахинь, були змушені шукати працю та житло, адже їх діяльність як монахинь у радянській державі була заборонена. З 1946 по 1949 рік с. Ольга працювала бухгалтером у різних установах. З 1950 року працювала вчителькою біології у початковій школі в с. Середнє Ужгородського р-ну майже 20 років. Нелегко було жити монашим життям у період переслідування, адже вівся постійний нагляд з боку енкаведистів. Однак, з Божою поміччю с. Ольга залишилася вірною даній нею обітниці Богові бути Його обручницею і своєю молитвою огортала всіх, хто потребував Божої помочі та милосердя, що і далі ревно сповняє. Дякуємо Тобі, Господи, за дар життя, покликання та ревне служіння с. Ольги Ладжун. [/spoiler] Хай в усьому Тобі буде слава!

Як отримати аграрну розписку: інструкція для фермера - Новини АПК | Головні фермерські новини України
https://seeds.org.ua/yak-otrimati-agrarnu-rozpisku-instrukciya-dlya-fermera/

27 Лют. 2019 09:42   Аграрні розписки в Україні з кожним роком стають все більш затребуваними. Фактично для фермерів це чудова можливіть отримати матеріальний ресурс (гроші, засоби виробництва, тощо) під заставу на майбутній врожай. При чому кредитором під аграрну розписку може виступити будь-хто. Лише за 2018 рік було видано 669 аграрних розписок на загальну суму в 5,2 млрд грн. Та навіть, незвачаючи на широку доступність, для багатьох аграріїв АР залишається чимось новим і невідомим. Представляємо покрокову інструкцію оформлення аграрної розписки. Для прикладу візьмемо  господарство ПрАТ “АТП-15339” кредитором аграрної розписки для якого виступило ТОВ Сингента. У даному випадку підписанню аграрної товарної розписки передувало укладання форвардного контракту на поставку зерна. Документи підприємство почало готувати з початку року – у лютому-березні. У свою чергу, (кредитор за аграрною розпискою, тобто ТОВ Сингента), надає перелік документів, що має подати постачальник, зокрема: Анкета (бланк від покупця), де поставальник має зазначити юридичні дані оранізації, культуру та її посівні площі, яка пропонується до продажу, місце та умови поставки, бажані умови оплати, контактні дані працівників організації (директора, бухгалтера, агронома). Копії Установчих документів (статут, витяг з реєстру платників ПДВ, наказ про призначення директора, протокол зборів про призначення керівника, реквізити підприємства). Копії фінансової звітністі за два попередні роки (форма 1 – “Баланс” та Форма 2 – “Звіт про фінансові результати”). Кредитор може додатково попросити розяснення по деяким показникам фінансової звітності. Статистична звітність: 4- сг за поточний рік – “Звіт про посівні плащі сільськогосподарських культур; 29-сг за останні два роки “Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур”. Після виконанння контракту також надаємо цей звіт за поточний рік.; 50-сг – за минулий рік звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств. Якщо форвардний контракт укладається декілька років поспіль, то перелік документів може бути скорочений. Карта-схема полів надається з метою перевірки заявлених ділянок та моніторингу посівів План посівів має містити планову врожайність та посівні площі по всіх культурах підприємства, у довільній табличній формі, які мають співставлятися зі стат. звітністю 4-сг, яка подається після 01 червня. Всі документи, що надаються, мають бути завірені печаткою та підписом керівника. Документи скануються та надсилаються покупцю у електроному вигляді, а згодом після розгляду документів та прийняття рішення, – надаються у паперомому вигляді. Для прийняття рішення щодо аграрної розписки також необхідна додаткова інформація – таблиця з даними про земельні ділянки, з яких майбутній врожай передається у заставу. Оскільки с/г підприємства дуже часто практикують обмін земельними ділянками для укрупнення полів і для зручності обробітку, то найбільш трудомістким процесом є вибір полів, на яких посіяна культура: Ділянка повинна мати кадастровий номер і оренда має бути зареєстрована на підприємство у Державному Реєстрі Речових Прав на Нерухоме Майно (ДРРПНМ); Ділянка повинна входити в межі поля, по якому оформлятиметься застава майбутнього урожаю; За словами керівника господарства Андрія Удовиченка, підготовка документів зайняла кілька днів: “У залежності від кількості полів цей процес може займати від одного до трьох робочих днів. Ще один день пішов на заповнення анкет, підготовку фінансової та сільськогосподарської звітності, планів посівів, карт-схем полів та інших документів згідно списку”. Після цього покупець (кредитор) перевіряє вжє надану інформацію, вносяться правки. Наступним кроком є безпосередня (на полях) перевірка кредитором ваших посівів. При чому вона неодноразова – ревізор особисто оглядає поля після сходів та в процесі росту, дозрівання. Коли всі документи перевірені та узгоджені, кредитор готує аграрну розписку, яка погоджується з постачальником та надсилає її нотаріусу. Нотаріальне посвідчення аграрної розписки та реєстрацію в Реєстрі Агррарних розписок може здійснити будь-який нотаріус, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок. Перелік таких нотаріусів міститься на веб-сайті ДП “Аграрні реєстри”. Нотаріус самостійно перевіряє зазначені паї, адже всі вони з реквізитами перелічуються в аграрній розписці. В залежності від обсягу інформації перевірка у нотаріуса займає два – пять днів (попередньо терміни узгоджуються). Оплату нотаріальних дій зазвичай оплачує Кредитор. Після оформлення аграрної розписки постачальник (боржник) має право на нотаріально завірену копію, а після виконанння всіх умов контракту кредитор повертає оригінал товарної аграрної розписки господарству-боржнику з поміткою “виконано”. У цьому році через високі врожаї та складнощі щодо відвантаження зерна на залізницю, елеватори деякий час не приймали зерно, тому терміни поставки  були продовжені, а також змінювалось місце поставки шляхом укладання додаткових угод, до форвардних контрактів. Наприклад, у контракті був встановлений термін поставки кукурудзи до 30 листопада, але в звязку  з тим що елеватор через завантаженість не зміг приймати зерно, фактична поставка була частково здіснена на інший елеватор до 20 грудня. Раніше керівник проекту “Аграрні розписки в Україні” Хелен Фейрлемб заявила, що міжнародні інвестори надаватимуть українським фермерам фінансування під аграрні розписки. SEEDS.org.ua за матеріалами

Приміське життя
https://primiske.com.ua/page/76/

19 Лип. 05:12  За роки господарювання на землях Головинської селищної ради ПАТ «Головинський граніт»   було викрадено з цілісного майнового комплексу ДП «Головинський кар’єр» порохові склади – 3 га, каменетесний цех «Карат», робітничу їдальню, магазин, 0,7 км залізничної колії «Горбаші-Головине». І це ще  не повний список крадіжок, розслідуванням яких нині займаються правоохоронні органи. З 08.12.2015  по 20.01.2017 року керівництвом ПАТ «Головинський граніт» було звільнено понад 120 працівників підприємства. Коли державне підприємство «Головинський кар’єр» було перетворене в ПАТ «Головинський граніт» значна частина майна та обладнання була розпродана, що призвело до занепаду підприємства. Незабаром буде створена Головинська об’єднана територіальна громада, а ДП «Головинський кар’єр» – це фінансування, робочі місця для жителів селища Головине та довколишніх сіл, де проживає майже чотири тисячі населення. Іван Степанович Гетманенко, Головинський селищний голова: - 17 листопада 2015 року мене було обрано на посаду голови селищної ради. Я народився в с. Бежів Черняхівського району. Закінчив інститут, працював вчителем фізкультури, дванадцять років в с. Забріддя був заступником сільського голови. У Головино проживає чотири тисячі населення. Сьогодні селище залежить від  ДП «Головинський кар’єр», бо з території цього підприємства нам подається електроенергія, вода та надаються інші послуги, які так необхідні стм Головине. Коли кар’єр хотіли захопити рейдери, я звернувся до тодішнього голови Житомирської ОДА  Машковського  С. О. з проханням приїхати до нас, зробити виїзну колегію, послухати людей. Жодної реакції на наше звернення не отримали. Нині ДП «Головинський кар’єр» - це спасіння нашого селища, це робочі місця, це податки до місцевого бюджету, і треба його зберегти, відновити і дати можливість працювати на повну потужність. При колишньому керівникові Головинського кар’єру Підлісному А. Л.  роздавалося  все наліво і право. Пороховий склад (3-га) опинився у приватній власності у Колпакова Г. І., а робоча їдальня опинилася у приватній власності самого Підлісного, нині там кафе «Старий млин». Як можна було з цілісного майнового комплексу виділити каменетесний цех, щоб він потрапив у приватні руки? Просто «відкусили» шматок ДП «Головинський кар’єр» для своїх, і все це робилося при  Підлісному А. Л., який згодом ще й очолював Черняхівську райдержадміністрацію. До знищення бюджетоутворюючого підприємства Головинської громади доклало руку регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області, завдячуючи якому основний цех «Карат»  у дивний спосіб набув приватного власника, нині це Яцук І. П. У кінці 2015 року я прийшов в кабінет голови правління ПАТ «Головинський граніт» Ірини Борисівни Панасенко і поцікавився у неї про те, як вона бачить співпрацю підприємства з місцевою громадою, але втішної відповіді від неї я не почув, я намагався переконати Ірину Борисівну в тому, що треба повернутись обличчям до працівників селища, адже місцеві люди династіями працювали на підприємстві й пов’язували з ним своє майбутнє. А коли звернувся з проханням допомогти підсипати вибоїни на дорогах,  Ірина Борисівна відповіла: «Проплатіть за відсів, і ми підсиплемо». Я зрозумів, що ця жінка байдужа до всього, що відбувається у селищі і працює тут лише для власної вигоди, в той же час разом з Куракаловим Є. А. вона продовжувала звільняти працівників підприємства. Втративши роботу, люди приходили до селищної ради і запитували мене, що їм робити. Тоді я особисто підтримав страйк працівників кар’єру, які стали живим щитом на прохідній. Страйк тривав цілий місяць і ніхто з державних органів не хотів втручатись. Я зрозумів, що ситуація некерована. 01. 2017 року підприємство було повернуто до державної власності. В. о. директора був призначений Горбань Федір Іванович, на якого сьогодні покладає великі сподівання Головинська громада. З нами держава, Бог і справедливість. Слава Україні! Ніла Вікторівна Гурківська, пенсіонерка: - Я працювала завідуючою складом готової продукції на кар’єрі, 40 років життя віддала цьому підприємству. Коли прийшли нові господарі, головний інженер Віталій Васильович Гетьман сказав, що треба написати заяву на звільнення і негайно здати ключі від складу. Коли я відмовилася, мене почали ображати та погрожувати. Морально не витримала, змушена була розрахуватися. Тепер я знову працюю на підприємстві, вдячна всім, хто вернув нас на роботу. Людмила Миколаївна Краснобока, начальник цеху обробки: - Пригадую, коли на підприємстві змінилося керівництво, Є. А. Куракалов вивів всіх нас на вулицю і сказав, що на підприємстві встановлюються нові порядки, яких потрібно дотримуватися, в іншому випадку на нас чекає покарання та звільнення. Робота і тільки робота, - говорив Куракалов Є. А.. Мені запропонували працювати на станку, якщо я не погоджуюся – звільнять. Написала заяву на перехід на іншу роботу, де і пропрацювала сім місяців аж до серпня 2016 року. Потім, закривши всі цехи, нам запропонували йти у відпустку за свій рахунок. Я місяць просиділа вдома, а коли знову прийшла на підприємство, перед нами закрили ворота і повідомили, що це Фонд державного майна закрив все. Впускали на територію підприємства всього декілька чоловік для роботи в гірничому цеху. Усім іншим запропонували написати заяву до 20 вересня за свій рахунок. У кого була законна відпустка, сказали, що виплатять кошти. Ми категорично заявили, що нічого писати не будемо, і попросили викликати представника Фонду державного майна, але ніхто нас слухати вже не хотів. Тоді ми вимушені були піти на крайнощі, оголосили страйк з 1 вересня 2016 року. Вночі біля прохідної ночували чоловіки, а ми зранку до вечора чергували. Ми не могли дозволити вивозити і розкрадати обладнання. Так простояли двадцять днів. Ніхто з представників влади до нас не з’явився. Всім було наплювати на нас. Тоді вирішили з території підприємства не випускати жодної машини з  блоками. Ірина Борисівна Панасенко відреагувала досить несподівано. Коли відкрилися ворота, двадцятитонна вантажівка з блоками поїхала напролом на людей. Старшим на автомобілі був місцевий житель Лукашенко Іван Іванович, який давав команди їхати на людей. Потім ми  звернулися до прокуратури, до районного відділу поліції, до Черняхівської райдержадміністрації. Страйкували 20 днів: хто сидів, хто навіть лежав від втоми та виснаження. Ніхто на наш страйк не відреагував, хоча про нього знали і в районі, і в області. Панасенко І. Б. запропонувала звільнятися за згодою сторін. Ми категорично відмовились, вимагаючи допустити нас до робочих місць, на що вона почала кричати, як її дістало «головинське бидло». Для нас це було образливо і прикро, ми були беззахисні. Я пропрацювала на підприємстві 33 роки. Тут працював мій батько, моя мати. У нас в селищі немає іншої роботи, і нам запропонували всім йти на «біржу». А хіба ж за ті кошти проживеш? Ще пам’ятаю такий випадок: коли ми страйкували і не давали виїжджати машинам з підприємства, Панасенко І. Б. писала заяву до поліції, залякувала кримінальною відповідальністю, якщо ми не перестанемо страйкувати. Те, що витворяла Панасенко І. Б., не можна забути. Приїздив і Яцук Ігор Петрович. Ми запитали його, чому нас звільняють? Замість того, щоб щось пояснити, він почав звинувачувати у всьому попередніх керівників. Але ми все-таки вистояли, заявили всім, що ми свого доб’ємося, бо робочий колектив – це велика сила, і за нами правда. Володимир Кузьмович Пилипчук. маркшейдер: - Я з 1980 року працював на цьому підприємстві, звільнився в 2006 році. Після того, як повернувся Федір Іванович Горбань, він мене запросив до співпраці, запропонував посаду маркшейдера. Виявилося, що підприємство з більш ніж столітньою історією було розграбоване, маркшейдерська документація, геологічні звіти, протоколи і всі дозвільні документи були вивезені в невідомому напрямку попереднім орендарем. Для отримання спеціальних дозволів на роботи, нам потрібні були документи, ми почали звертатись до різних органів - геофонду, райдержадміністрації, селищної ради, різні архіви, щоб зібрати потрібний  пакет документів і ми зібрали, документи для отримання ліцензії відправленні в Держгеонадра України. Добре, що Ф. Горбань повернувся, дав робочі місця мешканцям смт Головине та довколишніх сіл. Підприємство продовжує працювати та творити свою історію, при цьому ще й допомагає гімназії, садочку. Зелінська Галина Михайлівна, бухгалтер: - Пам’ятаю як приїхала Панасенко І. Б. Нас, бухгалтерів,  викликали  до кабінету Ірини Борисівни і повідомили, що ми -  всі троє -  вже звільнені і повинні швидко написати заяви та йти на всі чотири сторони. Мої колеги погодилися. Однак я  втупила в суперечку. По-перше, я інвалід другої групи, одинока. На цьому підприємстві пропрацювала 34 роки. Мої батьки також працювали тут: батько на бульдозері, а мати полірувальницею 40 років. Мій дідусь Зелінський Григорій по батьковій лінії був інженером, а Бежевець Володимир по маминій лінії був колієм, обидва пішли на війну з фашистами прямо з кар’єру і обидва загинули. Вічна їм пам'ять. Мені дуже прикро, що Ірина Борисівна так повела себе по відношенню до людей. Нам сказали, що це приватне підприємство і ми тут ніхто, а інваліди їм не потрібні. Так нас за дві години звільнили. Коли я приходила за розрахунком, то чула слова Ірини Борисівни, яка невдоволено говорила, як їй набридло це «бидло». Поступово звільнили всіх, залишили тільки декілька працівників в цеху обробки, а Ірина Борисівна закривала двері кабінету й не хотіла ні з ким розмовляти. Коли я вкотре прийшла в управління за розрахунком, я бачила, як руйнували двері кафе «777» наші працівники під керівництвом Ірини Борисівни, а потім звідти все вивозили в невідомому напрямку. Я півтора року просиділа вдома, а коли на кар’єр повернувся Федір Іванович Горбань, він мене запросив на роботу, не дивлячись на те, що я інвалід. Нині ніхто нікого не принижує, підприємство працює. Сам Бог послав нам Федора Івановича Горбаня, і ми разом відстояли наші права і відбудуємо наше підприємство. Я в цьому переконана. Нагребельний Валерій Вікторович, голова ГО ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «МАЙДАН» Житомирської області:     - Федір Іванович Горбань, який сьогодні керує ДП «Головинський кар’єр» -  людина, яка робить добро для суспільства. Він бойовий офіцер, і ми його дуже поважаємо. З його досвідом, з його харизмою, з його характером можна робити тільки добрі справи. Але знаходяться люди, які нині йому погрожують. Ми не дозволимо його ображати. Я особисто був з ним на прийомі в силових структурах, після того, коли Ф.І. Горбаню почали погрожувати по телефону. На ці погрози мусять реагувати правоохоронні органи, і винні повинні бути притягнені до відповідальності. Під час війни такі люди, як Федір Горбань, серцем відчувають, що таке війна, і що треба зробити, а ми в цьому допоможемо, щоб захистити  державне підприємство «Головинський кар’єр», всіх його працівників, жителів всього селища Головине, і дати можливість підприємству розвиватись і процвітати. Слава Україні! Україна понад усе!   Петро ТАРАСЮК, Ірина КАРПЕНКО      " data-id="sfsi-plus

Ваше місто Ashburn ?   Змінити.   Чому ми запитуємо ці дані? Читайте про це в окремій статті.

Виберіть найближчий населений пункт